Історія про вихованість. Виховна година "Що означає бути вихованою людиною"

Мета: поглибити й поширити поняття учнів про ввічливість; показати необхідність виконання правил культурної поведінки й спілкування.

Обладнання: плакати з цитатами: «Ввічливість — це сума маленьких жертв, які ми приносимо оточуючим нас людям» (Емерсон), «Ніщо не коштує так де­шево і не ціниться так дорого, як ввічливість» (Сервантес).

Необхідність спілкування людей на основі визначених, а головне — всім добре відомих правил стає все більш оче­видною. Ці правила треба знати всім і не слід нехтувати ними.

«Правил поведінки дуже багато — спробуй їх всі запа­м'ятати!» — скажуть деякі. Насправді є одне просте пра­вило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не повинна спричиняти незручності тим, хто поряд. І тоді її вважатимуть інтелігентною людиною.

Знання правил доброї поведінки, уміння спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитин­ства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде добитися успіхів на складному і цікавому шляху, який називається життям.

Філософ Емерсон сказав: «Ввічливість — це сума малень­ких жертв, які ми приносимо оточуючим нас людям». А іс­панський письменник М. Сервантес наголошував: «Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість». (Учитель звертає увагу учнів на плакати з цитатами.) Пра­вильність цих висловів безсумнівна, і протягом усього жит­тя ви будете кожний раз переконуватись у цьому.

Ввічливість є одним із проявів доброзичливого став­лення до людей, з якими ми щоденно спілкуємося вдома, у школі, театрі, магазині чи транспорті. Ввічлива, тактов­на, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з любої життєвої ситуації, залишивши в оточуючих приємну дум­ку про себе.

У яких учинках проявляється ввічливість людини?

Важливим показником ввічливості людини є її вміння вітатися. У світі існує багато форм різних привітань. Так, жителі Тибету, вітаючись, знімають свій головний убір пра­вою рукою. Ліву руку вони закладають за вухо і висовують язика. Європейці обмежуються, як правило, тим, що підні­мають шляпу і роблять легкий уклін. У японців для при­вітань застосовуються три види поклонів — найнижчий, середній уклін під кутом 30° і легкий уклін під кутом 15°.

Люди, зустрічаючись, у різній формі різними способами бажають одне одному доброго ранку чи дня, здоров'я, добра і благополуччя.

Давайте перевіримо, чи знаєте ви основні правила таких привітань.

Хто вітається першим — чоловік чи жінка, молодший чи старший, керівник чи підлеглий, учень чи вчитель?

Ще одне правило: не слід чекати, доки з вами привітаєть­ся людина. Пам'ятайте: першим вітається вихованіший.

Але є деякі виключення з цих правил: хто заходить у кімнату, першим вітається з присутніми, а той, хто ви­ходить,— перший прощається з людьми, які залишилися у приміщенні.

Тож давайте постійно доводити собі та оточуючим, що ми — виховані люди.

Які ви ще знаєте способи привітання? (Чоловіки завж­ди встають, вітаючись із жінками, жінки — вітаючись із жінкою чи чоловіком похилого віку.)

А коли встають учні?

Учитель поділяє учнів на дві команди — дівчат і хлоп­ців — і кожній по черзі ставить запитання. Відповіді оці­нюються за п'ятибальною системою, після чого робиться підсумок виступів і обирається команда-переможниця.

Запитання до хлопців:

Які ви можете дати поради людині, яка іде в гості?

Запитання до дівчат:

Уявіть собі картину: в гостях на блюдечку вам піднесли чашку з вишневим компотом. Як пити компот і їсти ягоди, дотримуючись правил хорошого тону за столом?

До речі, більше 200 років тому в Росії з'явилась кни­га про правила поведінки юнаків та дівчат за столом. На­зивалась вона «Юности честное зеркало, или Показания к житейскому обхождению». Більшість із правил цієї кни­ги стануть у пригоді й зараз, хоча написані вони незвич­ною для нас мовою. Ось послухайте.

«Не хватай первым блюдо й не дуй в жидкое, чтобы везде не брызгало».

«Руки твои да не лежат долго на тарелях, ногами везде не мотай, не утирай губ руками й не лей, пока пищи не проглотишь».

«Над ествою не чавкай, как свинья, й головы не чеши. Не проглотив куска, не говори».

Хлопцям:

1. За скільки хвилин до початку вистави повинен ти прийти в театр і що зробити за цей час?

2. Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?» Які три помилки зробив хлопчик при звертанні?

3. Два хлопчики зіштовхнулись у дверях і ніяк не мо­жуть розійтись. Хто з них повинен звільнити дорогу, якщо одному вісім років, а іншому — одинадцять?

Дівчатам:

1. Як вести себе під час вистави?

2. Чи правильне твердження: при виборі подарунка за­вжди треба орієнтуватись на свій власний смак?

3. У квартирі пролунав дзвінок, і на порозі з'явились дві ваші подруги з подарунками. Одна подарувала коробку з цукерками, і іменинниця Оля відразу їх сховала, щоб потім з'їсти самій або дотримати до «кращих часів», а друга подарувала книгу, яку Оля вже читала. Зробивши незадоволену гримасу, дів­чинка повела своїх подруг до столу. Що вона зробила не так?

Хороші манери потрібно не тільки знати, а і систематич­но застосовувати у житті.

Ніколи не забувайте, що поведінка людини — це дзер­кало, в якому вона показує своє обличчя. І ні в якому разі не треба соромитись робити хороші вчинки. Доброта вам по­вернеться сторицею. А, як сказав Д. Бернард, «через свою чемність ми нічого не втрачаємо, щонайменше — місце для сидіння».

(Завершити розмову можна грою «Вчимося ввічливості». Запропонуйте учням протягом, дня порахувати, скільки ввічливих слів їм сказали люди і скільки ввічливих слів вони сказали людям. Попросіть їх протягом тижня говорити всім якомога більше «ввічливих» слів. Наприкінці тижня обговоріть з учнями, що змінилося в їх житті за ці дні.)